Давні водопроводи

Найдавніший водогін, вік якого вчені визначають у 4000 років, виявили в Пакистані. Приблизно в той самий період, як свідчать історичні дані, у Єгипті існував дерев’яний або глиняний трубопровід, який постачав воду до палацу фараона.

Глиняний водогін

А до середини першого тисячоліття до н. е. водогоном користувався вже практично весь Близький Схід.

У VI столітті до н. е. за часів правління Полікрата у давній Греції було споруджено, мабуть, найвідоміший водогін. Труби пролягали у штольні, пробитій у горі. Трубопровід постачав безцінну воду великому поселенню людей.

Пізніше, приблизно у VII–VI столітті до н. е., у низці близькосхідних держав з’явилися перші акведуки-мости. Акведу́к з латини перекладається як «водогін» і являє собою міст для пропуску води, розташований вище за її джерело. На чавунні, кам’яні або цегляні опори, між якими влаштовували арки (нерідко й для проходу морських суден), встановлювали основу з кюветами та трубами для пропуску води.

Римський акведук Пон-дю-Гар

Для будівництва акведука спершу знаходили джерело води, яке мало розташовуватися вище за рівень моря. Потім викопували навколо нього водосховище, і лише після цього влаштовували надземні та підземні акведуки.

Виготовляли давні труби для систем акведуків із глини, дерева і навіть зі свинцю. Деякі вчені називають однією з причин розпаду Римської імперії саме використання свинцю для виготовлення труб водогону, через що допустимий рівень цього хімічного елемента у питній воді перевищувався у 100 разів. Свинець провокував масовий розвиток онкологічних захворювань, тому люди помирали передчасно, зокрема й правляча еліта.

Свинцевий водогін у Римі

У давнину акведуки були відомі всім без винятку цивілізаціям: не лише грекам, а й індіанцям майя. Наприклад, підземні акведуки Наска в Перу були споруджені для забезпечення необхідною вологою своїх сільськогосподарських земель. Стіни підземних каналів укріплювали масивними кам’яними блоками, а стелі застеляли балками з мескітового дерева. Підземний устрій систем дозволяв запобігти випаровуванню вологи в умовах спекотного клімату. Крім того, по всьому шляху пролягання водогону влаштовували спеціальні отвори для вентиляції, випаровування зайвої вологи та для очищення акведуків.

Підземні акведуки Наска в Перу

Зведення акведуків виконувалося на високому рівні, про що свідчать численні вцілілі ділянки давнього водогону по всьому світу.

Акведук у Сеговії, Іспанія, наші дні